English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

Актуальність. Невирішеними питаннями застосування лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії (ЛІТТ) у лікуванні солідних вузлів щитоподібної залози (ЩЗ) на сьогодні є визначення показань і протипоказань, методики і технології її виконання, підвищення ефективності і покращання віддалених результатів. Мета дослідження: вивчити вплив ЛІТТ на навколовузлову тканину і функціональну здатність ЩЗ, визначити фактори, що впливають на терміни заміщення вузла сполучною тканиною та її об’єм, розробити показання до повторного застосування термотерапії. Матеріали та методи. З використанням ЛІТТ проліковані 272 хворі на вузловий зоб без ознак кістозної дегенерації. Усі пацієнти — жінки віком від 22 до 68 років. Об’єм вузлів був у межах від 0,8 до 5,0 см 3 . За ультразвуковими характеристиками, зокрема за ехогенністю, вузли були такими: 46 — гіпоехогенні, 189 — ізоехогенні та 37 — гіперехогенні. Використовували діодний лазер Лахта-Мілон. ЛІТТ проводили за таких параметрів: довжина хвилі 1060 нм, безперервний режим, потужність випромінювання у межах від 2,5 до 3,2 Вт. Перебіг ЛІТТ контролювали сонографічно. Зміни у вузлі, навколовузловій тканині та функцію залози після ЛІТТ визначали на другу добу, через 2 тижні, через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців після маніпуляції. Результати. На другу добу після лазерної термотерапії у вузлах розвивається асептичне запалення, а розміри їх збільшуються на 25–30 %. У подальшому, у визначені терміни обстеження, розміри вузлів зменшувались, показники гормональної функції не змінювались. Через 6 місяців після ЛІТТ при розмірах вузлів до 2 см повне їх заміщення сполучною тканиною відмічалось у всіх випадках гіпо- й ізоехогених вузлів і в 71 % — гіперехогенних, а при розмірах від 2 до 5 см — у 75 % випадків вузлів гіпоехогенної структури, 18 % — ізоехогенної і не було позитивного ефекту у разі гіперехогенних вузлів. У випадках неефективного лікування знадобилося проведення повторної ЛІТТ, після якої у всіх пацієнтів настала повна редукція вузла. Висновки. У розроблених режимах ЛІТТ не викликає деструктивних змін у навколовузловій тканині і розладів гормональної функції залози. Тривалість регресу і заміщення вузла сполучною тканиною визначають його ехогенність і об’єм. Показаннями до повторного застосування термотерапії є залишкова тканина в ділянці вузла в межах більше 42 % від вихідного об’єму через півроку після проведеного лікування та наявність у ній тиреоїдного епітелію.

Лікування солідних вузлів щитоподібної залози з використанням лазеріндукованої термотерапії