English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

Об’єктом дослідження є технологія і технічні засоби для складування відходів переробки рудної сировини в підземний вироблений простір і хвостосховища з добавкою затверджувача. Одним з найбільш проблемних місць є технологія складування відходів переробки рудної сировини, згідно з якою хвости гідрометалургійного заводу (ГМЗ) направляються по пульпопроводу в хвостосховище у вигляді пульпи з співвідношенням по масі «тверде – рідке»: 1:2. Рідка фаза пульпи після відстоювання і освітлення в хвостосховищі повертається в технологічний цикл на ГМЗ. Дана технологія складування має ряд недоліків: високі одноразові капітальні витрати на будівництво хвостосховища на повну проектну потужність; велика ймовірність міграції шкідливих хімічних речовин в підземні води при пошкодженні захисних екранів основи або бортів хвостосховища. В ході дослідження використовувалися дані літературних джерел і патентної документації в області обґрунтування параметрів сховищ, лабораторні та виробничі експерименти, фізичне моделювання і підбір складів твердіючих сумішей. Виконано аналітичні дослідження, порівняльний аналіз теоретичних і практичних результатів за стандартними і новими методиками за участю авторів. Отримано і сформульовано механізм впливу міграційних пилових і водних потоків з масиву сховищ хвостів збагачення і металургійного переділу металовмісних руд. Показано, що міграція пилу припиняється при досягненні міцності закріпленого масиву на стиск (1,0–1,5) ·105 МПа і швидкості повітряного потоку 15 м/с. Встановлено можливість використання твердіючих сумішей із застосуванням в якості в’яжучого відходів суміжного виробництва. Запропоновано оптимальний склад інгредієнтів на 1 м3 суміші: – хвости ГМЗ – 1350–1500 кг; – в’яжуче (цемент) – 50–70 кг; – вода замішування – 350 л. Запропонована технологія складування відходів переробки рудної сировини в підземний вироблений простір і хвостосховища з добавкою затверджувача дозволяє при виробничій потужності підприємства 1500 тис. т/рік 50–55 % хвостів використовувати для закладки виробленого простору (830 тис. т/рік). А іншу частину, з’єднану з в’яжучим матеріалом, складувати в сховище (670 тис. т/рік). Завдяки цьому забезпечується можливість заповнення пов’язаними хвостами всієї існуючої площі дзеркала хвостосховища на висоту 10 м. Ключові слова: відходи переробки рудної сировини, гідрометалургійне виробництво, хвостосховища, технології укладання, екологічна безпека. Lyashenko V., Topolnij F., Dyatchin V.

Development of technologies and technical means for storage of waste processing of ore raw materials in the tailings dams