English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Plus monthly

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Free Plan

У дослідженні наведено окремі епізоди біографії видатного англійського вченого, філософа, теоретика походження держави Т. Гоббса, редуковано його найприкметніші ідеї та головні соціально-політичні погляди. Зокрема, на основі класичної праці «Левіафан» виокремлено системоутворювальні думки стосовно процесів державотворення, розвитку збалансованої правової системи та певних мотивів прагнення владних повноважень. Зауважено на пошуку дослідником оптимального балансу між свободою та обов’язком масової людини. Зазначено наполегливе прагнення класика до всебічного обґрунтування дієвих механізмів, оптимальних форм державного управління насамперед для встановлення довготривалого соціального порядку та повсякденної безпеки. Учений підкреслював, що впоратися з означеними завданнями спроможна авторитетна, суверенна, легітимна держава, у якій можновладці зобов’язані послуговуватися нормами моралі та права. Охарактеризовано затребувані, на думку дослідника, соціально-психологічні риси як пересічних громадян, так і суверенів для повноцінного життєзабезпечення країни. Наведено евристичні принципи антропоморфізму вченого, які більш метафорично окреслюють імовірні руйнівні хвороби держави. Особливо небезпечними з-поміж них філософ вважав відсутність ощадливості та олігархізацію соціально-політичної системи. Підкреслено несприйняття вченим корупції, відсутності соціальної справедливості, практик зловживання владою. Зважаючи на це, виокремлено переваги і недоліки різних форм державного управління, зокрема монархічної, аристократичної та демократичної. Сам Т. Гоббс був прихильником монархії та високого авторитету суверенів. Утім акцентував увагу на обов’язках не лише громадян перед державою, але і представників держави перед своїми громадянами, виконання яких здатне зробити державні структури ефективними, авторитетними, легітимними. Водночас наголошено на внеску Т. Гоббса у розвиток філософії права, юридичного позитивізму. Загалом підкреслено, що англійський дослідник наполегливо обґрунтовував власну думку про незмінність людської натури у вигляді виявів егоїзму, індивідуалізму, ненаситності, вирування неприборканих пристрастей, прагнення до соціальних змін та ін. На думку філософа, мінімізувати негативні вияви людської природи спроможна лише справедлива, суверенна, авторитетна держава. Крім того, зауважено етатистський характер його філософії та зазначено вагомий внесок Т. Гоббса у розвиток теорії соціального контракту, або договірного походження держави. Ключові слова: держава, соціальна справедливість, суверен, природа людини, владні мотиви, корупція, право, форми державного правління, монархія, аристократія, демократія, антропоморфізм, ощадливість

“Leviathan”, or an essay on the doctrine of the state by T. Hobbes