English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

Розглянуто актуальність налагодження ефективного громадського контролю за всіма гілками влади в сучасному українському суспільстві. Теоретична інтерпретація поняття “громадянська участь” починається з аналізу понять “громадянство”, “громадськість”, акцентується відмінність громадянської участі від громадянських практик. Стверджується, що необхідним соціальним середовищем для громадянської участі є громадянське суспільство, сутність якого полягає у виокремленні в суспільстві найбільш соціально активної його частини. Наголошується, що організаційні форми громадянської участі визначаються, насамперед, особливостями соціального контексту конкретного суспільства. Звертається увага на методологічну важливість розрізняти форму громадянської участі та її реальний соціальний зміст, що дозволить уникати помилкового визначення громадянської участі тих форм залучення, які за змістом цьому не відповідають (феномен “професійних мітингувальників”). Детально розглянуто конституційно-правові засади опосередкованого впливу громадськості на державну політику. Незважаючи на достатньо довгу історію існування інституту громадських обговорень в Україні, збережено більшість елементів радянської практики проведення таких обговорень, насамперед, формальність зазначеної процедури. Важливим є використання потенціалу такої організаційної форми громадської участі, як громадські ради. Проте практика діяльності таких рад свідчить про значні перешкоди їх нормальному функціонуванню. Серед основних причин є організаційно-фінансова залежність таких рад від органів виконавчої влади, недостатня інформаційна відкритість останніх для громадськості, а також проблема правового захисту та особистої безпеки місцевих активістів. Натомість основним показником ефективності інституту громадських обговорень має стати використання органами виконавчої влади конструктивних пропозицій, висловлених за результатами таких обговорень.

Institutional principles and main organizational forms of public discussion in Ukraine