English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

У статті здійснено спробу дослідити стан приміщень в’язниць на середину XVIII ст. у полкових містах Гетьманщини та Глухові. Гарний стан споруди в’язниці був запорукою покарання злодія. У правничих джерелах зазначено про існування трьох видів місць для утримання в’язнів: «сподняя» і «верхняя» в’язниці та окреме приміщення для арештантів із вироком. Зовнішній вигляд секвестру у вітчизняній історіографії є малодослідженим. У статті автор послуговувався матеріалами, де проілюстровано випадки втеч злодіїв із секвестрів. Окрім них, використано документи полкових канцелярій, в яких просили дозволу у столичних органів влади на проведення ремонтних робіт. У результаті дослідження з’ясовано, що секвестри полкових міст і Глухова зазвичай складалися з острогу, верхньої (1-2 хати) і нижньої тюрм та караулень. Іноді використовувалися будинки жителів для утримання арештантів. В’язні страждали від погодних умов. Не набагато кращими були умови несення служби в охорони арештантів. Острог та стіни хат з часом трухлявіли і злочинці отримували можливість втекти. Варто зазначити, що споруда значно швидше ставала непридатною через постійні спроби втечі злочинців. Практика часткового ремонту в’язниць не могла вирішити проблему і за деякий час знову виникала необхідність оновлення установи. На думку автора, існували три шляхи забезпечення матеріалами будівництва або ремонту тюрем. У першому випадку ресурси брали у мешканців полку на основі розподілу, котрий проводила полкова канцелярія. У другому – використовувалися гроші із казни лише на ті матеріали, яких не було у обивателів полку. Третій варіант проведення ремонтних робіт полягав у тому, що кошти на придбання всіх матеріалів брав на себе Військовий скарб. Ключові слова: Гетьманщина, полкові міста, в’язниця, арештанти, секвестр.

REGIMENTAL PRISON IN HETMANATE: APPEARANCE AND CONDITION OF BUILDING IN THE MIDDLE OF THE XVIII CENTURY