English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

Мета дослідження – проаналізувати ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 130 пацієнток, з яких 100 жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та 30 – із трубним фактором безпліддя. Хворі були поділені на три групи: першу склали 22 пацієнтки, яким проводили ембріотрансфер у порожнину матки на 5–6 добу після пункції; другу групу – 78 пацієнток, яким проводили перенос ембріонів у кріоциклах; третю контрольну групу – 30 пацієнток із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Розподіл жінок у перші дві групи здійснювали на основі ступеня ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Контрольовану оваріальну стимуляцію (КОС) здійснювали за довгим протоколом з 19–22 дня попереднього менструального циклу. Оцінку ефективності якості контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом проводили за показниками, які детально описані в розділі «Результати дослідження». Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ була вища, ніж у пацієнток із трубним фактором безпліддя, – 11,92 і 10,63 дня відповідно. Сумарна доза гонадотропінів у жінок з СПКЯ становила 1050,5 (725; 1250) ОД і була вірогідно вищою стосовно контрольної групи – 845,0 (700; 900) ОД. У жінок із безпліддям на фоні СПКЯ у результаті КОС за довгим протоколом середнє число фолікулів перевищувало у 2,7 раза показники контрольної групи. При аспірації отримували достовірно вищу кількість ооцитів (у 2,4 раза) стосовно контрольної групи, а кількість зрілих яйцеклітин у жінок із СПКЯ, які отримували довгий протокол з а-ГнРГ, отримали достовірно більше (у 2,1 раза), ніж у пацієнток контрольної групи. Вихід бластоцист у жінок із СПКЯ у 1,7 раза перевищував даний показник у контролі. Встановлено, що у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ, у яких розвинувся СГЯ 1 ступеня, кількість фолікулів й ооцитів була найнижча. У жінок із СПКЯ, в яких діагностовано СГЯ 3 ступеня, кількість фолікулів була вірогідно вища від аналогічних даних в осіб з 1 ступенем СГЯ (на 19,5 %), відповідно, кількість ооцитів була вища на 22,2 %. Встановлено, що кількість досягнутих клінічних індукованих вагітностей у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ, яким проводили свіжий перенос ембріона, становила 40,9 %. Висновки. Проведення контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом з використанням агоніст-ГнРГ у жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників супроводжується у 92,0 % розвитком синдрому гіперстимуляції яєчників (з них у 49,0 % – середнього і тяжкого ступенів), що обмежує використання цієї схеми стимуляції.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЗА ДОВГИМ ПРОТОКОЛОМ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ