ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ПИСАНКАРСТВА ЯК ЗАСІБ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

У статті досліджено особливості українського регіонального писанкарства як засіб полікультурного виховання студентської молоді; порушено проблеми педагогічного й виховного значення українських народних, національно-культурних традицій у формуванні загальнолюдських цінностей особистості; акцентовано на прадавніх звичаях українського народу, серед яких – розписування писанок.Зосереджено увагу на аналізі наукових праць, у яких переконливо доведена важливість залучення майбутніх фахівців до народної культури, історії, мистецтва на принципах регіонального підходу; на проблемі розпису українських писанок у різні часи; наголошено на особливостях українського писанкарства як декоративного мистецтва. Тому актуальність досліджуваної проблеми є очевидною і полягає вона в тому, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства відкриваються широкі можливості для оновлення змістового контенту освіти і, тим самим, на основі національного, народознавчого, регіонального принципів реалізуються головні завдання полікультурного виховання студентів у закладах вищої освіти.Однак проблема ознайомлення майбутніх фахівців із регіональними особливостями українського писанкарства як засобом полікультурного виховання залишається недостатньо вивченою.Цікавим є ретроспективний аналіз наукових джерел як свідчення ретельної роботи щодо збирання й вивчення українських писанок ученими, етнографами, мистецтвознавцями на теренах України в цілому, й на Слобожанщині та Наддніпрянщині зокрема.У сучасному культурно-освітньому просторі феномен писанки досліджується й популяризується, залучаючи до національних скарбниць не тільки вітчизняних студентів, а й студентів-іноземців, з їхньою особливою ментальністю та захопливим пізнанням України, її цінностей і традицій великого народу.