Етика відповідальності та самоактуалізація у спорті як обов’язкова умова інституціонального розвитку

У статті розглядаються процеси самоактуалізації особистості у сфері фізичного виховання і спорту, формування принципів етики відповідальності у спортивному процесі, виокремлюються первинні та вторинні соціальні цінності у сфері фізичної культури і спорту. Відзначається, що у життєвому світі спортсмена, насамперед під час спортивних змагань, відбувається розвиток цінностей і принципів олімпізму та справедливої гри та процес формотворення етики нових сучасних норм комунікації. Наголошується, що у спорті, як ніде інше, особистісний фактор постає на першому плані, саме у спортивному процесі відбувається особливе сприйняття індивідом моральних установ, творення самовідповідальності окремо взятої спортивної особистості, яка, втілюючись у соціопростір, створює основу для можливості самоактуалізації інших особистостей. Стверджується, що етика комунікативного дискурсу у сфері спорту твориться шляхом поєднання індивідуальних етичних властивостей окремих спортсменів, зливаючи їх у єдиний потік особистих самоактуалізацій на засадах етики відповідальності. Спорт як надінституція створює нові форми та феномени спортивного життєсвіту, що впливають і поширюються на все суспільство, збагачуючи його глобальний Життєсвіт та формуючи новий горизонт цілей. Аксіологія майбутнього стає гарантією збереження та вдосконалення системи, її структурної цілісності. Спортивний життєсвіт взаємодіє з життєсвітом універсальним, створюючи в єднанні органічні способи комунікаційного розвитку, нову цілісність, яка прямує до відкритих форм соціальної комунікації, сприяючи створенню нових можливостей саморозвитку соціальної системи.