Коли «людський характер змінився»: 1910 рік і національний дискурс

У своєму есе «Містер Беннет і Міссіс Браун» (1924) Вірджинія Вулф стверджує, що «приблизно від грудня 1910 року людський характер змінився». Це відоме висловлювання стало провісником початку епохи модернізму в англійській літературі та мистецтві, пізніше – історичним маркером. Проте, проблематика цього есе Вулф не вичерпується літературознавчим чи мистецтвознавчим контекстом. Не зважаючи на чисельність інтерпретаційних, біографічних та історичних праць, науковці не брали до уваги вплив політичної історії Великобританії і національного дискурсу на це твердження письменниці. Оскільки Вулф визначила зміни у зображенні характеру ретроспективно, її висловлювання вказує на зміни в політичному ландшафті Великобританії, що відбувалися між 1910 та 1924-ми роками і тягли за собою прихід до влади Лейбористської партії. Окрім цього, схвалення Вулф щодо іншого зображення характеру свідчить про зміну акцентів у національному дискурсі того часу, котрий проявився у появі інтроспективного типу суб’єктивності. Дана стаття пропонує контекстуальне прочитання твердження Вулф на історичному тлі 1910-х років, беручи до уваги взаємозв’язок зміни характеру з політичними трансформаціями того часу. Спершу автор статті аналізує, як намічений перехід до правління лівих сил в британській політиці дозволив Вулф позначити 1910-й рік як вододіл у зображенні характеру. Автор стверджує, що британський національний дискурс з його ідеєю континуальності британської держави одночасно обмежує і каталізує способи зображення. Зокрема, автор зосереджується на тому, наскільки двоїстими є характери, створені самою письменницею, – кухарка і міссіс Браун – по відношенню до національного дискурсу. У заключній частині статті автор доходить висновку, що Вулф переосмислює національний дискурс і ставить зображення характеру в зв’язок з рiзноманiттям людської суб’єктивністi.