ПОЕТ ЯК КРИТИК: ЕЛІЗАБЕТ АЛЕКСАНДЕР ПРО КЛАСИКІВ АФРО-АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У статті розглядається есеїстичний доробок сучасної афро-американ-ської поетеси Елізабет Александер, яка у 2000-х роках виступила як лі-тературний критик, видавши збірки «The Black Interior» (2004) та «The Power and Possibility» (2007), і як редактор книги «The Essential Gwendo-lyn Brooks» (2005). Наукова новизна розвідки полягає у тому, що вперше у вітчизняній американістиці розглядається есеїстика Елізабет Александер у світлі «чорних»/афро-американських студій. Досліджуються кл`v bnmbvczючові проблеми нехудожнього доробку письменниці: своєрідність мистецтва та літератури афро-американців, «чорного» фемінізму, расизму, афро-амери-канської ідентичності. У збірці «The Power and Possibility» письменниця представляє свій погляд на сучасну афро-американську культуру, зосеред-жуючи аналіз на сферах літератури, кінематографу, малярства та музики. Іконічними фігурами, про творчість яких розмірковує Елізабет Александер, стають Пол Лоренс Данбар, Гвендолін Брукс, Ленгстон Хьюз, Ріта Дав, Джун Джордан, Люсіль Кліфтон тощо. Зроблено висновок про новаторство літературно-критичного доробку письменниці, що полягає не лише у ви-вченні творчості митців афро-американців, але й їх діяльності з популяри-зації «чорної» естетики, в дослідженні тематики, літературних технік «чор-ного» мистецтва (Black Arts aesthetics) та аналізі ідей «чорного» фемінізму.