Open Access
Наукові уявлення про розвиток великих груп: критичний аналіз на тлі моделей розвитку малої групи
Author(s) -
Mykola Slyusarevskyy
Publication year - 2018
Publication title -
naukovì studìï ìz socìalʹnoï ta polìtičnoï psihologìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2706-9672
pISSN - 2309-8287
DOI - 10.33120/ssj.vi42(45).187
Subject(s) - medicine
Обговорюються широковідомі в країнах пострадянського просторуконцепції етапності (стадіальності) розвитку великих груп, запропонованіросійськими авторами ще за радянських часів (Г. Г. Дилигенський) та в мину-лому десятилітті (А. Л. Журавльов і Т. П. Ємельянова). Показано, що попринаявні відмінності обидві концепції мають спільні вади, до яких належатьпередусім нерелевантне реальності спрощення картини розвитку великої групи,трактування його як фактично односпрямованого, лінійного процесу, позбав-леного внутрішніх суперечностей (внутрішньогрупових конфліктів і регресив-них тенденцій). На тлі таких спрощень розвитку великих груп чи не єдинимвинятком у дотичному до обговорюваних питань науковому контексті постаєтеорія етногенезу Л. М. Гумільова, проте в соціально-психологічному сенсівона має локальне значення, оскільки стосується лише етнічних груп і не можемеханічно екстраполюватися на інші великі групи. Висловлюється припущення,що “безконфліктна” спрощеність запропонованих російськими авторами кон-цепцій пояснюється як заідеологізованістю проблематики великих груп, так іпевним впливом радянських теорій колективу, де груповий розвиток теж роз-глядався як лінійне сходження малої групи до рівня колективу або, навпаки,антиколективу. Тому з метою уточнення уявлень про розвиток великих групаналізуються розроблені на Заході Б. Такменом та його послідовниками моделірозвитку малої групи, які мають характер усталеного, перевіреного часом ісуспільною практикою наукового знання. У світлі проведеного аналізу постаєпотреба, по-перше, враховувати в уявленнях про розвиток великої групи моментияк прогресу, так і регресу; по-друге, відмовитися від жорсткого співвіднесенняетапів (стадій) розвитку великих груп з рівнями їхнього розвитку. Істотноюдля уточнення уявлень про розвиток не лише малих, а й великих груп видаєтьсятакож модифікація моделі Б. Такмена, здійснена А. Вайтом і Дж. Фейрхьорстом,котра знімає наліт фатальності (неодмінної конечності) з картини груповогорозвитку. Порушується питання про створення загальної теорії групового роз-витку, яка мала б комплементарно поєднані варіанти, зорієнтовані на специфікурізних типів великих, середніх та малих груп.