ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ

Статтю присвячено аналізу особливостей індексу сприйняття корупції. Складність вивчення корупції як явища в суспільстві полягає в тому, що вона має глибоко латентний характер. Неможливо вивчити корупцію на основі тільки статистичних даних: по-перше, офіційна статистика не повною мірою відображає справжній стан справ; по-друге, такі дані будуть характеризувати насамперед якість роботи правоохоронних органів або ЗМІ з виявлення фактів корупції; по-третє, статистичні дані дають нам уявлення не про корупцію, а про корупційну злочинність, і поняття ці не тотожні. У статті пояснюється, що спроби дослідників створити універсальну методику, засновану на математичних обчисленнях, важко виконати. Це пояснюється тим, що корупційні прояви, по-перше, не можуть бути достовірно виміряні, по-друге, мають кількісні (стан і динаміка) і якісні (структура і характер) характеристики, і неможливо перевести ці якісні характеристики в цифровий вираз. Індексу сприйняття корупції властива певна частка похибки через те, що він заснований на опитуванні людей, навіть авторитетних і досвідчених. Люди намагаються бути об’єктивними, але насправді це важке для них завдання. У статті робиться висновок, що нині доводиться констатувати, що, на жаль, немає дже- рел інформації про корупцію, які задовольняли б вимогу міжкраїнної порівнянності. Індекс сприйняття корупції не може використовуватися як абсолютно точний інструмент аналізу і порівняння, бо він розраховується на базі мінливого набору джерел даних: змінювалася кількість джерел даних і країн, що включаються в індекс; з’являлися нові опитування, а проведення деяких досліджень припинялося. Крім того, в методологію розрахунку Індексу сприйняття корупції вносилися зміни. Тому єдиним надійним способом порівняння є зіставлення даних по певній державі з одного і того самого конкретного джерела протягом певного періоду часу.