МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ПРАВ ЛЮДИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Стаття присвячена дослідженню міжнародних стандартів прав людини у сфері охорони здоров’я та віднаходженню шляхів з удосконалення національного законодавства. Метою даної статті є визначення та дослідження міжнародно-правових актів, що закріплюють права людини у сфері охорони здоров’я, системи законодавства України з питань надання медичної допомоги, а також внесення пропозицій щодо її удосконалення. Методологічну основу даної статті склали, насамперед, порівняльно-правовий метод та методи аналізу та синтезу. Наукова новизна. Чинне законодавство у сфері охорони здоров’я не містить дефініції «міжнародно-правові стандарти прав людини у сфері охорони здоров’я», тому на законодавчому рівні їх слід визначити як «основні вихідні засади в галузі охорони здоров’я, що слугують орієнтирами при вироблені державної політики та забезпечують реалізацію громадянами прав у цій сфері». На сьогодні не має єдиного нормативно-правового акту щодо здійснення медичної діяльності, що створює додаткові труднощі в реалізації прав всіх суб’єктів медичних правовідносин. Тому, є необхідність вироблення єдиного зводу правил у сфері медичної діяльності, а саме Медичного кодексу України. Як висновок, аналіз міжнародно-правової бази з питань прав людини у сфері охорони здоров’я свідчить, що її положення закріплюють основні права людини у цій сфері. Українське законодавство загалом побудоване на нормах міжнародно-правових актів. Водночас варто визнати, що існує коло проблемних питань, що підлягають удосконаленню.