Конотативні виміри мотивів української літературної казки

У статті висвітлено проблему мотиву літературної казки. Звернено увагу на особливості застосування в авторському тексті фольклорного первня, його  “осучасненні” залежно від концепції твору, світоглядних уподобань, соціокультурного контексту доби. На прикладі мотивів сну і дзеркала української літературної казки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. продемонстровано семантичну спорідненість, розглянуто конотативні можливості, продуктивність щодо репрезентації авторського ставлення до світу. У казковому літературному творі мотиви стають актуалізатором його глибинної структури, посилюють символічний зміст, забезпечують кількаплощинність тексту.