z-logo
open-access-imgOpen Access
МОТИВ vs МОТИВ ЯК ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНИЙ ФЕНОМЕН ТА ФІЛОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Author(s) -
Марія Заоборна
Publication year - 2020
Publication title -
studia methodologica
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2307-1222
DOI - 10.25128/2304-1222.20.50.04
Subject(s) - medicine
Стаття репрезентує новий виток осмислення диз’юнктивної опозиції термінів, яку утворюють мотив як аспект текстового наративу та мотив як волютивний феномен. Відповідно окреслюється традиційне літературознавче трактування мотиву як елемента оповіді та смислового повтору й актуалізується мовознавчий потенціал мотиву як психологічного конструкта, в контексті якого мотив розглядається як етап породження тексту та лінгвістична семантико-прагматична текстова категорія. На цьому тлі пропонується інтегроване представлення виділених літературознавчої та лінгвістичної категорій засобом їх усвідомлення у привативній та еквіполентній опозиціях. У результаті розглянутий під лінгвістичним радикалом мотив як оповідний феномен визначається як предикативно організована одиниця оповіді, смисловий повтор у тексті, що в семіотичному плані матеріального втілення корелює з використанням системи семантичних, синтаксичних та прагматичних лінгвальних засобів означування. З іншого боку, імплантована в площину літератури лінгвістична категорія мотиву конкретизується як пов’язаний з особистістю автора (наратора), авторською манерою й типом письма позамовленнєвий феномен, що стосується маркованого лінгвальними корелятами психологічного боку текстотворення як аспекту мовленнєвої діяльності та усвідомлюється як імпульс до створення тексту. Врешті, окреслені в еквіполентній опозиції спільні ознаки літературознавчої та лінгвістичної категорій формують перспективу для осмислення мотиву як власне філологічного феномена, сутність якого становлять лінгвально марковані, зумовлені певною ситуацією усвідомлені чи неусвідомлені стани автора (наратора), в яких актуалізуються пов’язані з особистісними смислами моделі мислення, що слугують розгортанню сюжету й повторюються в парадигмі текстів певного автора, типу письма, літературного напряму, епохи. Загалом же застосований інтегральний підхід увиразнює ситуацію зустрічного руху, який сьогодні переживають літературознавство й лінгвістика.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here