СТАНОВИЩЕ ЄВРЕЙСЬКОЇ МЕНШИНИ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ В 1914 – 1915 рр.

Анотація. Мета роботи – проаналізувати становище єврейського населення Східної Галичини в період Першої світової війни з  серпня 1914 по червень 1915 рр. Методологія дослідження: дотримання принципів об’єктивності та історизму сприяло розкриттю передумов, сутності та наслідків діяльності російської адміністрації протягом усього окупаційного періоду щодо єврейської спільноти Східної Галичини. Наукова новизна полягає у комплексному висвітленні проблеми ставлення цивільної адміністрації та військового командування до місцевого населення та національних меншин аналізі суспільно-політичних та економічних процесів напередодні та в роки російської окупаційної адміністрації, що донині не було предметом спеціального історичного дослідження. Зроблено спробу відтворити картину політичних змін у структурі галицького багатонаціонального суспільства, де з’явилася соціальна категорія – біженці. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали, що дозволили узагальнити становище єврейської спільноти Галичини у роки Першої світової війни. Висновки. Захоплення галицького краю російськими військами супроводжувалося насильницькою політикою до місцевого населення й національних меншин краю. Бездіяльність влади призводила до масових грабунків та проявів насильства з боку військових щодо євреїв. Антиєврейська політика Росії на Південно-Західному фронті негативно позначилася на міжнародному іміджі держави, що створювало додаткові перешкоди для отримання країною зовнішніх кредитів. Політика переслідування юдейського населення з боку держави призвела до конфронтації в суспільстві, породження стереотипів які закріпилися в суспільній свідомості, де євреї виступають як вороги, зрадники, лихварі, спекулянти, яких звинувачували у всіх внутрішньодержавних та військових прорахунках імперії. Ключові слова: єврейська меншина, окупація, Східна Галичина, Російська імперія, Перша Світова війна.