ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЛІГІЙНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ МОТИВІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ДУХОВНІЙ ПІСНІ XVII–XVIII СТ.

У статті розглянуто окремі аспекти змісту українських духовних пісень XVII–XVIIІ ст. Виявлено, що в окремих піснях поєднуються релігійні та історичні мотиви, спрямовані на відображення суспільних потреб поруч із традиційними молитовними зворотами. Підкреслено роль духовної пісні у педагогічно-виховному контексті, що особливо важливо в контексті тяглості музично-поетичних текстів від бароко до середньовіччя. Відтак проведено аналіз вибраних пісень, який свідчить про лексичні паралелі гимнографічних піснеспівів і духовних пісень. Підкреслено тяглість і актуальність в барокову добу півчої літургійної практики. Це зумовило поєднання в українській культурі традицій обрядових богослужінь і західноєвропейський католицько-протестантський досвід духовного співу. В такий спосіб увиразнено і обґрунтовано вагомість української духовної пісні в мистецькій національній скарбниці.