Визначення рівня мелатоніну у щурів різної статі та віку при виразковому ураженні шлунка

Метою дослідження було визначення рівня мелатоніну в сироватці крові у щурів різної статі та віку при виразковому ураженні шлунка. Матеріали та методи. Методом спирто-преднізолонового ушкодження моделювали виразкове ураження шлунка та за допомогою імуноферментного аналізу визначали рівні мелатоніну в сироватці крові у щурів різної статі, які були розподілені на групи за віком, а саме — 3, 9, 15 та 20 міс., що відповідає віку людини 14, 29–30, 43–44, 55–56 років відповідно. Результати. Встановлено, що на тлі виразкового ураження шлунка відбувається вірогідне зниження рівня мелатоніну як у самців, так і у самок у всіх вікових групах. Відносно групи контролю у щурів-самців найбільше зниження відбулося у тварин віком 9 та 20 міс. — на 39 та 43 % відповідно (р ≤ 0,05). У самок на тлі виразкового ураження шлунка зниження рівня мелатоніну відносно групи контролю було на 21–23 % (р ≤ 0,05). Обговорення. Отримані результати свідчать, що виразкове ураження шлунка, ймовірно, призводить до пошкодження ентерохромафінних клітин слизової оболонки шлунка, що супроводжується вірогідними зниженнями рівнів мелатоніну у щурів обох статей і всіх вікових груп, та дозволяють припустити, що саме у чоловіків віком 29–30 та 55–56 років виразкове ураження призводить до значного пошкодження екстрапінеальних джерел синтезу мелатоніну та більш тяжкого перебігу виразкової хвороби з розвитком ускладнень. Висновки. Таким чином, виразкове ураження шлунка призводить до зниження рівнів мелатоніну в сироватці крові у щурів різної статі та віку. Найбільше зниження рівнів мелатоніну при експериментальній виразці шлунка відбувається у щурів-самців віком 9 та 20 міс., що відповідає віку людини 29–30 та 55–56 років.