Прогресування фіброзу печінки у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки

Мета: оцінити жорсткість печінки у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (ІХС) на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) залежно від вираженості коронарного атеросклерозу. Матеріали і методи. Обстежено 220 хворих на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП. Серед них були виділені пацієнти з неалкогольним жировим гепатозом (НАЖГ) та неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ). Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, електрокардіографію, коронарографію, еластографію, оцінку функціонального стану печінки. Результати. Аналіз отриманих результатів виявив підвищення жорсткості печінки в усіх групах хворих порівняно з контролем. Зокрема, у хворих із НАЖГ швидкість зсувної хвилі вірогідно перевищувала показник здорових осіб у всіх групах хворих. За умов НАСГ показник жорсткості паренхіми печінки більше ніж вдвічі перевищував рівень контрольної групи. Встановлено вірогідну відмінність стану паренхіми печінки залежно від стадії НАЖХП. Аналіз стадійності фібротичних змін печінки виявив певні закономірності залежно від прогресування НАЖХП. Зокрема, стадія F1 фіброзу печінки мала місце у більше ніж половини хворих групи ІА (р < 0,05). У хворих групи ІБ на фоні НАСГ близько у 60 % осіб спостерігали стадію F2 фіброзу (р < 0,05), а у 25 % пацієнтів — стадію F3. У хворих ІІ групи стадійність фіброзу суттєво не відрізнялась від пацієнтів І групи. Найбільш прогностично несприятливий перебіг НАЖХП виявлено у ІІІ групі. Зокрема, у 34,8 % осіб групи ІІІА спостерігали стадію F2 фіброзу, у випадку НАСГ у понад 70 % хворих групи ІІІБ виявляли значні фібротичні зміни паренхіми печінки стадії F3 (р < 0,05). Більше того, понад 13 % пацієнтів групи ІІІБ мали стадію F4 фіброзу. Висновки. Перебіг НАЖХП у хворих на стабільну ІХС характеризується підвищенням жорсткості паренхіми печінки, що вірогідно залежить від стадії НАЖХП та є більш вираженою на тлі НАСГ. Прогресування фіброзу печінки у хворих із НАЖХП, що поєднана зі стабільною ІХС, залежить від вираженості коронарного атеросклерозу та є найбільш прогностично несприятливим у хворих із перенесеним гострим коронарним синдромом та вираженими рубцевими змінами міокарда.