Шванома трійчастого нерва: особливості діагностики та лікування (клінічний випадок і огляд літератури)

Розглядається клінічний випадок досить рідкісної патології — шваноми трійчастого нерва (ШТН) у жінки віком 50 років. Згідно з оглядом літератури та власними спостереженнями наведені основні диференційні ознаки ШТН: гіпестезія, оніміння половини обличчя та їх поєднання з невралгією трійчастого нерва (НТН) на однойменному боці, парез жувальних м’язів. Невралгія при даному новоутворенні є симптоматичною (вторинною), викликаною компресією пухлинними масами, і має характерні прояви на відміну від класичної НТН. Біль тупий, може поєднуватися з онімінням обличчя, приступ значно триваліший, не завжди характерні специфічні тригерні механізми, погано піддається медикаментозному лікуванню або не лікується. Хірургічний підхід до лікування ШТН вважається методом вибору. Після тотального видалення пухлини хвора відзначила поступовий регрес оніміння обличчя. Приступів НТН у післяопераційному періоді не зафіксовано. Всі пацієнти з НТН повинні проходити магнітно-резонансну томографію головного мозку з обов’язковим включенням у протокол дослідження режимів візуалізації черепних нервів з метою візуалізації нейроваскулярного конфлікту або інших причин, що викликають невралгію.