Прогнозування індивідуального ризику розвитку бронхіальної обструкції при гострих бронхітах у дітей раннього віку

Метою дослідження було визначення високоінформативних клініко-анамнестичних, імунологічних і молекулярно-генетичних факторів ризику розвитку бронхіальної обструкції при гострих бронхітах у дітей раннього віку.Методи. Вміст γ-інтерферону (IFN-γ), інтерлейкінів-4 (IL-4) та -13 (IL-13) у сироватці крові вивчався за допомогою імуноферментного аналізу, концентрація загального IgE — електрохемілюмінесцентного імуноаналізу. Рівень експресії фактора транскрипції NF-κB у лімфоцитах периферійної крові досліджували методом проточної цитометрії. Результати. Обстежено 80 дітей віком від 6 місяців до 3 років, хворих на гострий обструктивний бронхіт, та 40 дітей аналогічного віку з гострим простим бронхітом. Визначено фактори високого ризику та створена математична модель прогнозу формування бронхіальної обструкції при гострому бронхіті. Прогностичної значущості набули вік батька понад 38 років, затримка внутрішньоутробного розвитку, синдром дезадаптації, раннє штучне вигодовування, спадкова схильність до атопії, пасивне паління, лихоманка у поствакцинальному періоді, захворюваність на гострий обструктивний бронхіт в анамнезі та кількість його епізодів понад 2, паратрофія. Лихоманка до 37,7 °С, слабо виражений інтоксикаційний синдром до 3 діб, повільне носове дихання, IL-13 у межах 4,05–6,71 пг/мл і відносна кількість лімфоцитів, що експресують NF-kB, менша за 49,8 %, також були асоційовані з розвитком бронхіальної обструкції при гострому бронхіті.