Біохімічні маркери сироватки крові у кроликів після поперекового експериментального задньобічного спондилодезу з використанням автологічного фібрину, збагаченого тромбоцитами

Актуальність. Дослідження біохімічних маркерів сироватки крові дозволяє непрямо оцінити активність процесу репаративної регенерації кісткової тканини. Мета дослідження — дослідити маркери мінерального обміну і обміну сполучної тканини в сироватці крові кроликів після поперекового експериментального задньобічного спондилодезу з використанням різних кістково­пластичних матеріалів. Матеріали та методи. Поперековий моносегментарний задньобічній спондилодез виконаний 42 статевозрілим самцям каліфорнійських кроликів у віці 4–5 міс., які були розподілені на 6 груп (по 7 особин у кожній). У контрольній групі 1 трансплантати не застосовувалися; використовували: група 2 — місцеві автотрансплантати, група 3 — місцеві автотрансплантати у поєднанні з PRF, група 4 — алотрансплантати з крила клубової кістки, група 5 — алотрансплантати з крила клубової кістки в поєднанні з PRF, група 6 — PRF. Біохімічні маркери (загальний білок, глікопротеїни, хондроїтинсульфати, β­ліпопротеїни, активність лужної фосфатази, загальний кальцій, фосфор) досліджували двічі: для отримання нормативних показників у інтактних тварин — за 5–7 днів до операції (група Нінт) і перед виведенням кроликів з експерименту через 8 тижнів після спондилодезу. Результати. Вміст загального білка, кальцію і фосфору виявився у межах фізіологічної норми для даного виду тварин; рівень глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, β­ліпопротеїнів, активність лужної фосфатази були підвищені різною мірою в усіх експериментальних групах. Висновки. З рівнем досліджених біохімічних маркерів в сироватці крові кроликів з інтактної групи найбільш подібними були результати груп з використанням кісткових ало­ і місцевих автотрансплантатів у поєднанні з PRF; найбільші відмінності спостерігалися в конт­­рольній групі, де була виконана декортикація поперечних відростків без використання кістково­пластичного матеріалу.