Аналіз причин летальних наслідків серед постраждалих із нестабільними пошкодженнями таза при політравмі

Проведений аналіз лікування та висновків судово-медичних експертиз 384 постраждалих із нестабільними пошкодженнями таза при політравмі (ISS ≥ 17 балів), які померли у МК ЛШМД (м. Київ) за період 2000–2012 рр. Пошкодження таза типу В мали місце у 232 (60,4 %), типу С — у 152 (39,6 %) постраждалих. Середній вік пацієнтів становив 41,8 ± 6,8 року, чоловіків було 249 (64,8 %), жінок — 135 (35,2 %). У 68,8 % смертельних випадків поряд із нестабільними пошкодженнями таза були травмовані 3 або 4 анатомічні ділянки. У першу добу після госпіталізації померли 242 (63 %) пацієнти, 142 (37 %) — у строки понад добу. Аналіз висновків судово-медичних експертиз показав, що у 24 (6,3 %) випадках виявлена невідповідність між більш легким пошкодженням таза клініко-рентгенологічно і більш тяжким на розтині; у 8 (5,8 %) пацієнтів, які прожили понад добу, не було встановлено пошкоджень кісток таза. На догоспітальному етапі у 47,2 % померлих від масивної крововтрати інтенсивна терапія не проводилась зовсім. Серед постраждалих із нестабільними пошкодженнями таза при політравмі, які прожили понад добу, протягом 2–5 годин після надходження апарат зовнішньої фіксації накладений у 36 (45,6 %), рама Ганца — у 8 (42,1 %), у 5 — виконана екстраперитонеальна тампонада таза. На рівень летальності на догоспітальному етапі значною мірою впливає якість інтенсивної терапії, час доставки до стаціонару, на госпітальному — кількість і тяжкість пошкоджень інших анатомічних ділянок, тип нестабільності тазового кільця, вік постраждалого, якість діагностики і швидкість операційних втручань із метою зупинки внутрішньочерепної, внутрішньоплевральної, внутрішньочеревної та внутрішньотазової кровотечі.