ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК АКТИВНОГО ВЕНТИЛЮВАННЯ ДРІБНОНАСІННЄВИХ КУЛЬТУР

Анотація. Традиційні методи зберігання пов’язані з втратами зерна на кожному з етапів післязбиральної обробка. Особливо багато проблем виникає з такими культурами, як сорго, просо, амарант, ріпак, гірчиця, льон, мак та інші, що відносяться до дрібнонасіннєвих культур через свої геометричні розміри і малої маси 1000 зерен (до 6 г олійні, до 25 г – зернові). Для багатьох з них недостатньо рекомендацій, регламентів та іншої нормативно-технологічної документації, що змушує суттєво коригувати технологічні режими їх післязбиральної обробки і зберігання. Зберігання зернових та олійних дрібнонасіннєвих культур в охолодженому стані є екологічно чистою технологією, що дозволяє значно краще зберегти їх продовольчі і насіннєві якості. Так, зниження температури свіжозібраної зернової маси значно уповільнює фізіологічні, біохімічні, мікробіологічні процеси зерна і активну життєдіяльність шкідників, що тим самим забезпечує збереження її якості та кількості навіть при підвищеній вологості. В роботі наведено результати дослідження характеристик активного вентилювання дрібнонасіннєвих культур необхідних для встановлення безпечного їх тривалого зберігання. Дослідження проводили на дослідному лабораторному обладнанні для активного вентилювання. Початкову і поточну вологість зерна виміряли стандартним методом та контролювали за допомогою електронних ваг типу ПВ-6 (ТУ 4274-005-27450820-95). За результатами експериментальних досліджень будували графічні залежності кінетики зневоднення при різних режимних параметрах (швидкості потоку, його температури, виду культури і його початкової вологості). В усіх дослідженнях товщина шару засипання ДК була однакова. Аналіз експериментальних даних, що мінімальним гідравлічним опором володіє зерновий шар амаранту – швидкість повітряного потоку вище, ніж в інших випадках у 1,2...2,2 рази. Для гірчиці і ріпаку параметри потоку практично ідентичні. Аналіз залежності вологовмісту різних ДК від їх початкової вологості, представлених на рис. 3 показав, що активне вентилювання найбільше сприятливо для всіх типів зерна з максимальним початковим вологовмістом. Так, у цьому випадку за 45 хвилин вологість зерна зменшилася на 26...45 %, тоді як для зразків з меншою початковою вологістю зниження склало від 12 до 30 %. Таким чином, при правильному вентилюванні завжди зберігається і поліпшується якість дрібнонасіннєвих культур, що приводить до збільшення виходу кінцевої продукції. У деяких випадках активне вентилювання атмосферним повітрям є практично єдиним найбільш ефективним способом приведення дрібнонасіннєві культури у стійкий стан для подальшого тривалого зберігання і підвищення його якості.