Open Access
ДЕТОКСИКАЦІЙНІ Й АНТИОКСИДАНТНІ ВЛАСТИВОСТІ АМІНОКИСЛОТ У ЩУРІВ, ІНТОКСИКОВАНИХ НІТРИТОМ НАТРІЮ
Author(s) -
N. O. Salyha
Publication year - 2020
Publication title -
medična ì klìnìčna himiâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2414-9934
pISSN - 2410-681X
DOI - 10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11475
Subject(s) - chemistry
Вступ. Зростаюче застосування азотних добрив є основним джерелом надходження нітратів і нітритів у навколишнє середовище. Нітрити в організмі тварин змінюють валентність заліза в гемоглобіні, перетворюючи його в метгемоглобін, який не здатен у легенях сполучатися з Оксигеном і перетворюватися в оксигемоглобін. Відповідно, втрачається основна функція гемоглобіну – зворотно зв’язувати Оксиген та доставляти його до тканин, внаслідок цього розвивається гіпоксія. Нітрати і нітрити є антиспазматичними отрутами. Деструктивний вплив нітратів і нітритів на організм зумовлений ініціацією вільнорадикальних процесів, що призводить до порушення клітинних мембран, зниження активності імунної системи.
Мета дослідження – вивчити вплив амінокислот на окремі показники антиоксидантної системи щурів за дії нітриту натрію.
Методи дослідження. Дослідження проводили на лабораторних білих щурах-самцях, яким внутрішньочеревно вводили нітрит натрію та додатково глутамінову кислоту і цистеїн. Тваринам згодовували стандартний комбікорм для лабораторних щурів. Їх утримували в клітках за стандартних лабораторних умов з 12-годинним циклом світла/12-годинним циклом темряви. Усі щури мали вільний доступ до стандартної дієти гризунів і води ad libitum. В еритроцитах крові визначали вміст відновленого глутатіону та ряд ензимів антиоксидантного захисту.
Результати й обговорення. Встановлено, що застосування нітриту натрію призводило до змін окремих показників системи антиоксидантного захисту. Досліджуваний токсикант викликав зниження вмісту відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази і каталази в еритроцитах крові щурів. У тварин дослідних груп, які після досліджуваного ксенобіотика додатково отримували глутамінову кислоту і цистеїн, спостерігали менш помітні зміни порівняно з контрольною групою щурів.
Висновки. Досліджуваний токсикант призводив до зниження вмісту відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази і каталази в еритроцитах крові щурів. Менш помітні зміни було зафіксовано у тварин дослідних груп, які додатково отримували досліджувані амінокислоти.