Клінічна ефективність у віддалений період відновлювального лікування хворих з ішемічною хворобою серця після хірургічної реваскуляризації хворих

Мета роботи: вивчити клінічну ефективність у віддалений період санаторного етапу реабілітації хворих з ІХС після ХРМ.Матеріали і методи. Обстежено 151 пацієнта з ІХС після хірургічної реваскуляризації міокарда (ХРМ). 111 пацієнтів основної групи пройшли санаторне лікування. Курс лікування склав 21 день, після якого були надані рекомендації щодо модифікації способу життя. Пацієнти групи порівняння (40 осіб) не проходили санаторного лікування. Віддалені результати вивчали за даними амбулаторних карт пацієнтів (наявність інфаркту міокарда протягом 12 місяців після ХРМ, кількість госпіталізацій з приводу ускладнень ІХС, кількість нападів стенокардії), всім пацієнтам проводили неінвазивні дослідження, які включали ЕКГ, ЕХоКС. З метою діагностики уражень коронарного русла пацієнтам із позитивною пробою на велоергометрі (ВЕМ) проводили коронарографію.Результати досліджень та їх обговорення. За даними ВЕМ, у 7,5 % пацієнтів, які не проходили санаторний етап лікування, виявлено ознаки ішемії міокарда проти 1,5 % пацієнтів в основній групі. Кількість нападів стенокардії, в результаті якої була проведена повторна процедура реваскуляризації (чрезшкірне коронарне втручання), в основній групі було виявлено у 3 (2,7%) пацієнтів, тоді як у групі порівняння вірогідно більшим – у 5 (12,5 %) пацієнтів (р<0,05).