Хірургічне лікування хворих на хронічний панкреатит, ускладнений біліарною гіпертензією

Мета роботи: покращення ефективності лікування хворих на хронічний панкреатит (ХП) з ознаками біліарної гіпертензії (БГ) за рахунок підвищення точності доопераційної та інтраопераційної діагностики з використанням сучасних методів обстеження хворого, обгрунтування адекватних підходів до хірургічного лікування.Матеріали і методи. Впродовж 2011–2017 рр. у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні прооперовано 170 хворих на ускладнені форми ХП. Для діагностики БГ використовували: лабораторні дослідження (рівень загального та прямого білірубіну, лужної фосфатази), ультразвукове дослідження (УЗД), ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію (ЕРХПГ), комп’ютерну томографію (КТ) з контрастним підсиленням, магнітно-резонансну холангіопанкреатографію (МРХПГ), метод інтраопераційного моніторингу біліарного тиску (ІОМ БТ).Результати досліджень та їх обговорення. У 60 (35,3%) хворих ХП супроводжувався БГ. До операції жовтяниця мала місце лише у 47 (78,3%) хворих, а гіпербілірубінемія - у 49 (81,6%). Під час УЗД поширення супрапанкреатичного відділу холедоха від 8 мм діагностовано у 85,0% хворих, під час ЕРХПГ – у 90,1%, під час КТ – у 85,0% хворих, а під час МРХПГ – у 100,0%. У 26 хворих застосовано метод ІОМ БТ. Хворим на ХП з БГ було проведено: операції резекційного типу – 45 (75,0%) хворим, операції дренуючого типу – 9 (15,0%) хворим; паліативні операції – 6 (10,0%) хворим. Застосування ІОМ БТ дозволило виявити приховану БГ, провести її інтраопераційну корекцію та оцінити адекватність виконання резекційних та резекційно-дренуючих  операцій на ПЗ при ХП щодо розвантаження жовчовивідних протоків. Стандартні резекційні та резекційно-дренуючі оперативні втручання дозволили усунути БГ лише у 61,5% хворих, у 38,5% пацієнтів вони були доповнені дренуючими операціями на жовчовивідних протоках.