Погляд на проблему – Відновлення безперервності кишечника в умовах перитоніту

Мета роботи: розробити ефективні методи хірургічного лікування патології порожнистих органів в умовах перитоніту шляхом захисту кишкових швів і методів попередження прогресування перитоніту.Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічних втручань на кишечнику у 149 хворих в умовах перитоніту з відновленням його безперервності. 109 хворих склали контрольну групу, де застосовували традиційні методи відновлення безперервності кишечника, і 40 – основну, у котрих проводили захист лінії швів з боку просвіту кишки та ззовні. Усім хворим проводили декомпресію кишечника через пряму кишку. Санацію черевної порожнини проводили розчинами антисептиків за розробленою методикою. Ефективність санації контролювали мікробіологічною характеристикою вмісту черевної порожнини до і після санації.Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження свідчать, що використання розсмоктувального ендопротезу та захист лінії швів кишки клейово-сальниковими композиціями дало змогу значно зменшити кількість нездатності швів анастомозу і, як наслідок, знизити показник летальності. Найбільш оптимальним захистом кишкових швів в умовах перитоніту є підведення зі сторони просвіту кишки біологічного розсмоктувального ендопротезу на клею, а поверх анастомозу укріплення лінії швів клейово-сальниковою композицією. Запалення і травмування тканин в умовах перитоніту різко підвищує (до 76 %) тромбування внутрішньостінкових судин, що підвищує ймовірність нездатності швів кишкових анастомозів, для запобігання чому доцільно застосовувати внутрішньотканинний гальванофорез з внутрішньовенним введенням лікарських сумішей, включно великі дози антибіотиків.