Генеалогічні та дерматогліфічні дослідження осіб, схильних до зубощелепних аномалій

Резюме. Порушення в розвитку зубощелепового апарату завдають шкоди не тільки здоров’ю дитини, але і негативно впливають на її адаптацію в соціальному середовищі. Велике значення у розвитку зубощелепних аномалій (ЗЩА) має спадковість. Вивчення спільних зв’язків між пальцевими малюнками та проведення генеалогічного аналізу й ЗЩА може допомогти в ранньому виявленні осіб із генетичною схильністю до аномалій. Мета дослідження – визначити роль генеалогічних та дерматогліфічних досліджень для скринінгу осіб, схильних до зубощелепних аномалій. Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань проведені дослідження у 15 осіб від 19 до 74 років, що становили широке коло родичів пробанда З зі складанням родоводу в трьох поколіннях: батьки, діти й онуки. Результати досліджень та їх обговорення. Для родичів пробанда характерними візерунками були ульнарні петлі та/або дуги на пальцях правої та лівої рук. Клініко-генеалогічний аналіз членів сімей пробанда виявив, що в усіх випадках захворювання спостерігається в кожному поколінні; наявність її у одного з батьків; кожний хворий має хоча б одного родича з тією ж самою ознакою. Про аутосомно-домінантний тип успадкування свідчить поширеність цієї патології по вертикалі в обох статей. ЗЩА бувають у кожному поколінні родоводу. Співвідношення хворих хлопчиків і дівчат однакове. Імовірність народження дитини із ЗЩА, якщо хворий один з батьків становить 50 %. Висновки. Дерматогліфічний аналіз в комплексі з генеалогічними дослідженнями може бути використано для скринінгу спадкових захворювань серед населення з метою ранньої діагностики. Ефективним підходом до профілактики спадкових захворювань зубощелепних аномалій є медико-генетичне консультування, в результаті якого пацієнти можуть отримати відомості про успадкування патології, ймовірності її розвитку.