СУЧАСНІ ШЛЯХИ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ПРИ ВИКОНАННІ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ ТА МОЗКОВОЇ РЕАНІМАЦІЇ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ

Виконання базових алгоритмів сучасного клінічного  протоколу раптової зупинки кровообігу (РЗК), вимагає, зокрема, якнайшвидшого забезпечення венозного доступу. Водночас, саме відсутність кровообігу є тим несприятливим фактором, який суттєво ускладнює, а, нерідко, унеможливлює успішну реалізацію цієї методики, ламаючи при цьому всі ланки серцево-легеневої та мозкової реанімації, відповідно, зводячи її ефективність до фатального мінімуму.  Такі випадки, зокрема,  спостерігаються у пацієнтів із РЗК на тлі гіповолемії тяжкого ступеня, гіпоксії, у наркоманів  тощо.Мета – дослідити та проаналізувати альтернативні внутрішньовенному шляхи введення медикаментів при раптовій зупинці кровообігу за умов діяльності бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.Матеріали і методи. Проведено детальний аналіз альтернативних методик внутрішньовенному способів введення лікарських засобів, їх порівняльну характеристику, оцінено переваги та недоліки, зважаючи при цьому на їх практичну доступність, вартість, адаптацію до вікової характеристики постраждалих, які перебувають в стані клінічної смерті. Використовуючи бібліосемантичний, аналітичний методи та метод системного аналізу, проведено ???Результати. Після проведення детального аналізу методик та  шляхів введення медикаментів при раптовій зупинці кровообігу лікарями екстреної (швидкої) медичної допомоги (Е(Ш)МД), зважаючи на важкість, а подекуди неможливість забезпечення внутрішньовенного доступу, слід вважати внутрішньо-кістковий доступ найбільш ефективним засобом введення медикаментів під час виконання реанімаційних заходів. Наступним за ефективністю, складністю проведення, особливо за умов масового випадку після викоричтання класичного внутріщньовенного доступу, є внутрішньокістковий доступ.На сьогоднішні цей спосіб вважається хорошою альтернативою іншим методам, оскільки при дотриманні нескладних технічних вимог досягається  терапевтичний ефект від введених медикаментів, аналогічний тому, що й при внутрішньовенних інфузіях.Основною перевагою внутрішньокісткового доступу, порівняно з досліджуваними (ендотрахеальний, внутрішньосерцевий, внутрішньоартеріальний), складними за технікою виконання, які загрожують розвитком значних ускладнень, є  можливість його застосування у немовлят та дітей молодшого віку, знайти вену в яких, як правило, достатньо важко. Також даний спосіб вважається хорошою альтернативою іншим методикам, тому що за дотримання нескладних технічних вимог при цьому досягається  якісний терапевтичний ефект від введених медикаментів.Висновки. Якісна теоретична підготовка, наявність необхідного сучасного медичного спорядження, практичне професійне освоєння стандартних і сучасних альтернативних методик донесення медикаментів при раптовій зупинці кровообігу лікарями Е(Ш)МД сприятимуть дотриманню основних положень клінічних протоколів лікування даного термінального стану, а в кінцевому результаті приведуть до зниження догоспітальної та ранньої госпітальної летальності.